Що треба знати, купуючи морозиво???

Чи то клімат, чи наявність, а точніше — відсутність у достатній кількості грошей у гаманці для того, щоб не відмовляти собі у маленьких задоволеннях, — навіть улітку не робить для українців аж надто популярним продуктом морозиво. За статистикою, скажімо, італійці за рік у середньому з’їдають кілька десятків кілограмів цього холодного десерту. Ми — лише пару кілограмів. Тому, балуючи себе, варто достеменно знати, що їмо? У більшості випадків про це можна дізнатися з упаковки морозива. Як правило, виробники чесно пишуть, із чого його роблять: тільки з молокопродуктів чи додають пальмову, кокосову чи іншу рослинну олію.

Два полюси

 
Важливо знати, що морозиво в Україні можуть виробляти за одним із двох затверджених стандартів, нагадує керівник Центру незалежних споживчих експертиз «Тест» Валентин Безрукий. Варто запам’ятати, що морозиво з молока, без додавання будь-яких рослинних жирів (пальмової, кокосової олії, маргаринів, кулінарних жирів тощо), — це ДСТУ 4733:2007.
Продукція, виготовлена за його вимогами, має назву морозиво молочне, вершкове і пломбір. Останній — із найбільшим вмістом молочного жиру із перерахованої трійці, від 12 до 20 відсотків. І тільки тих, хто намагається сидіти на дієті, це може засмутити. Бо така вища жирність робить морозиво надзвичайно смачним. Жирність вершкового морозива — 8-11,5 відсотка.
Лише одна циферка із восьми, яка ховається усередині, міняє суть наповнення вафельних скляночок і просто яскравих м’яких упаковок. Мова про четверту — 3 міняється на 5. І в цьому випадку «3» — винятково молочний продукт; «5» — із рослинними жирами або іншими замінниками молочного.
Тобто, якщо на упакуванні зазначено стандарт ДСТУ 4735:2007, — вам пропонують  морозиво з комбінованим складом сировини. Така повна назва продукту, який виробляють за ДСТУ  4735:2007. Хоча великими буквами на титульній стороні упакування пишуть просто «морозиво». Тому важливо читати і те, що виробники пишуть дрібним шрифтом на «задвірках».

Чи може бути пломбір із борошном?

 
Премудрості читання інформації на упакуванні, де важливо сфокусувати увагу на цифрах 3 і 5 у комбінації інших, — не єдині. Якщо ви купуєте пломбір, вершкове чи молочне морозиво у поліетиленовій чи пластиковій упаковці (зокрема, йдеться про так звані «сімейні» фасування), олії у складі апріорі бути не повинно. Якщо таке морозиво у вафельній скляночці чи ріжку, на упакуванні серед складників ви можете знайти слова «олія» і «борошно». Не тому, що їх додавали у морозиво. А тому що з них робили вафельну «вдяганку». Виробники, які дбають про свою репутацію, як правило, виокремлюють склад морозива і склад вафельної їстівної «тари».
Правильно читати і розуміти склад інгредієнтів також мають любителі морозива у шоколадній глазурі. Як правило, справжній шоколад виробники морозива не використовують, замінюючи дороге какао-масло на еквівалентні дешевші пальмове чи кокосове. Тому зрозуміло, якщо у складі пломбіра у шоколадній глазурі після слів «шоколадна глазур» у дужках чи без них зазначено і рослинний жир, — це не означає, що вам підсунули несправжній пломбір.

Чи варто боятися камеді?

 
Якщо уважно вивчати складники будь-якого морозива, багатьох відразу насторожують різні емульгатори і барвники. Якщо написано, що фарбували жовту холодну смакоту куркуміном — мало у кого, хто використовував для приготувань на власній кухні таку приправу, виникнуть сумніви, що це не натуральний фарбник.
Коли виробляють морозиво, навіть біле, без наповнювачів, традиційно використовують стабілізатори-емульгатори. Багатьох лякає у складі інгредієнтів слово «камідь», але даремно. Додавання стабілізатора забезпечує ніжну структуру, при заморожуванні утворюються дрібні кристали льоду, морозиво не тане миттєво, коли його беруть до рук. Гаурова камідь, ксантанова і камідь рожкового дерева — це речовини, що мають природне походження. Їх отримують із рослин гуара (горохове дерево) і рожкового дерева, а ксантанову — шляхом зброджування вуглеводів.
Ще один емульгатор-стабілізатор, якого не варто боятися, — це моно- та дигліцериди жирних кислот, які отримують із жирів. До речі, у радянські часи як стабілізатори використовували або крохмаль, або борошно, або желатин, або агароїд.

Змінюється на краще

 
Спеціалісти Центру незалежних споживчих експертиз «Центр», які вже не раз досліджували якість морозива, яке можна купити у магазинах, констатують, що останнім часом асортимент морозива змінюється на краще. Усе більше й більше пропозицій — морозиво із молока, без додавання рослинних жирів. І йдеться не лише про білий пломбір, а й про вершкове морозиво з різноманітними наповнювачами.
Нещодавно експерти у лабораторних умовах пересвідчилися, що лише молочні жири є у складі пломбірів «Хладик. Пломбір 19», «Лімо ТМ», «Три ведмеді», «Рудь Ескімос», «Ласунка ГОСТ», «Геркулес», «Мушкетер. Пломбір дитинства» вітчизняного виробництва. Пробантам сподобався смак усіх зразків. Лише до «Лімо» було незначне зауваження: його смак оцінили на «четвірку» за 5-бальною шкалою, тому що, за суб’єктивними оцінками, він видався «недостатньо вираженим».
Варто ще нагадати: у літню спеку однією із найважливіших характеристик будь-якого продукту є його безпечність. Морозиво, як й інші молокопродукти, входить до розряду продуктів особливої уваги, бо швидко псується при високій температурі. Зовсім не складно отримати із цією смакотою небезпечну для здоров’я порцію кишкової палички. І потім практично неможливо розібратися, зіпсувалося морозиво ще на території виробника, при транспортуванні, безпосередньо у магазині чи у вас вдома. А замість задоволення отримаєте щонайменше болі у шлунку.
Тому, купуючи морозиво, не беріть деформованих пачок (це означає, що їхній вміст уже десь підтанув). І не несіть цей продукт довго додому, щоб принести «кашу», яку потім захочете заморозити. Будь-яке розморожування-заморожування-розморожування стає додатковим ризиком для поселення у пачках невидимих хвороботворних мікроорганізмів.

Джерело: Україна молода